Віра – то великий та безцінний дар,
Який Творець нам щедро дав.
Того лише Господь прийме,
Хто з вірою до Нього йде.

Вірою Бог світ створив,
Сердечні очі нам відкрив.
Вірою Господь і Духа нам послав,
Й Всевишнього синами нас назвав.

І Авель вірою ягнятко дав,
Тому-то, дар його, Господь прийняв.
Вірою Еноха Бог переселив,
Бо нею Господу він догодив.

Ковчега вірою Ной збудував,
Й сім’ю його Бог врятував.
І вірою Ной світ весь засудив,
Коли всю землю Бог водою затопив.

І так як Авраам велику віру мав,
То й батьком усіх віруючих став,
Бо сина він свого на жартівник поклав.
І з вірою на нове місто Авраам чекав,

Яке Великий Будівничий для нього збудував;
Тому й пішов, не знаючи, куди іде,
Бо знав: Господь в чудове місто приведе.
З вірою і Яків помирав,

Синів за вірою благословляв,
Й хвалу він Богові віддав.
Вірою і Йосип, коли вмирав,
Про кості свої заповідав.

З вірою батьки Мойсея
Три місяці дитя ховали,
Хоча наказ царя
І знали, й добре пам’ятали.

Вірою і все життя Мойсей прожив,
Тому Господь великі чудеса звершив,
Обличчям до обличчя з ним Він говорив…
Часу не вистачить усе оповідати:

Як вірою зуміли ворога перемагати,
І левам пащі затуляти,
Та вістря списа уникати.
Але і з вірою страждати

І з нею – помирати.
І з вірою на воскресіння
В майбутньому чекати.
Бо ті, кого не вартий увесь світ,

В місцях безлюдних залишили свій слід.
Вони тинялися нужденні та збідовані,
В овечих та козячих шкурах –
засумовані.

Усі вони за приклад для нас стали,
Щоб ми також велику віру мали -
Не мертву, а живу,
Дорогоцінну, діючу , святу.

---

---