Одного разу уночі
Почула я історію про дві душі.
В одній палаті,
У лікарні, лікувалися вони.

Один біля вікна лежав,
А інший – гірше місце мав.
І той, що від вікна лежав,
Товаришу в біді розповідав,

Які по небу хмари пропливають,
Як біля річки дітлахи гуляють,
І весело м'яча ганяють.
А чоловік, що від дверей лежав,

Кожен день від заздрощів згорав,
Що лише облізлі двері в полі зору мав.
Одної ночі, говіркому хворому,
Недобре,зле,зробилося,

А допомоги лікаря вже не знадобилося,
Помер той пацієнт,
Що під вікном лежав.
Уранці санітар місце покійного прибрав

А хворий, що біля дверей лежав,
Швиденько його зайняв.
В обід в палату санітарка увійшла
І прибирати почала.

А потім, хворого, який помер, згадала
Й таке про нього розказала,
Сусіда по палаті дуже здивувала.
Вона розповіла, що

Чоловік той був сліпий
Й тому він говорив,
Бо підняти настрій
У палаті всім хотів.

Отож, не варто заздрити
І місця іншого бажати,
Бо звідкіля нам знати
Щасливіше б тоді жили,

Коли б на місці іншого були.
Потрібно Божі милості
До себе завжди помічати
Й подяку Спасителю складать
Не забувать


Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ