Живем ми на межі тисячоліть,
І час такий непевний і тривожний.
Серед усіх життєвих лихоліть
Відповідальний перед Богом кожний.

Земля-планета в вихорі подій
Летить, пливе, намотує спіралі,
А людство залишилось без надій
В німім чеканні:ну,а що там далі?

Сьогодні на землі панує гріх,
І людство все живе в його омані.
Сьогодні ще Ісус прощає всіх,
Хто хоче повернутись в край бажаний.

Туди,де править злагода й любов,
Де кожний дивиться як брат на брата,
Де вже ніколи не проллється кров,
Відсутня злоба,ненависть,відплата.

Летить в безмежнім космосі земля,
Вже знов тисячоліття за порогом.
А голос,голос тихий звіддаля
Все просить:"Люди, примиріться з Богом".

Бо з плином часу в розрізах віків
Земля,як зірка,-спалахне й погасне.
Приготував Бог людям кращий дім
на небі,а воно таке прекрасне!



Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ