Завжди лунає там молитва,
Завжди є люди звiдусiль.
Ідуть туди коли на серцi
Багато радостi чи бiль.
Завжди вiдкритi дверi церкви
Вони вiдкритi до Творця,
Та закритими бувають часто
Нашi вагаючi серця.
Хоч Бог постукає, попросить:
"Будь-ласка дверi вiдчини''.
Та жаль ми цього не чуєм
І не вiдкриваються вони.
A щоб сумнiву замок вiдкрити
Потрiбний мiцної вiри ключ
Тому iди завжди до церкви
Душi в майбутньому не муч.
А там лунає Боже Слово
Луна Святе Його Ім'я.
І всi хто вiрує у Нього
Велика праведна сiм'я.
Та марно йти завжди до церкви
Коли у серцi пустота,
Коли немає там любовi
І не панує доброта.
Тодi це наче та пшениця,
Яку посiяв десь сiяч.
Вона впала мiж камiня,
А далi суток, далi плач.
А тодi вже буде пiзно,
Тодi не змiниться нiщо.
Хоч як просити будем слiзно:
"Господи скажи за що!"
А поки можемо змiнитись,
І можемо знайти Христа
Ідем до церкви i до Нього
Хоч дорога буде не проста.
Хоч ми будем спотикатись
І не буде сил вже йти
Та Господь в бiдi нас не залише
І допоможе нам дiйти.
Юрий Задерий
