Біжить вперед, біжить так швидко,
на крилах вітру летить час.
Проходить день, заходить сонце
не повернеться він до нас.

А завтра новий день настане,
і буде сонце знов світить...
Минають дні минають ночі,
а наша свічка все горить.

Горить вогонь і все ясніше,
нащадно віск палить до дна,
Настане час і вже навіки,
загасне свічка та земна.

Прожитий час вже ми ніколи,
не зможем знаново прожить.
Тому навчися любий друже
цим часом зараз дорожить.

Бо як листок ти зажовієш,
із дерева життя впадеш.
Тому задумайся хоч трішки.
Для кого ти життя живеш?

Чи ти цінуєш часом, друже?
Бо Богом данний тобі час.
Живи для Нього доки в тебе
вогонь життя ще не погас.

Цвітеш як квітка у садочку,
надворі літо полум яне.
Та не забуть що прийде осінь
І квітка та у мить зів яне.

Віддай життя своє для Бога,
мерщій свій час Йому віддай.
Згорить свіча, зів яне квітка,
та ти одне не забувай!

Прийде весна і вже ніколи,
не буде осені, зими,
в краю отім, де зеленіють:
дерева, трави і луги.

Задерий Юрий



avatar
1
good good good
avatar
2
thank_you thank_you thank_you
avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ