Земне життя минає дуже скоро,
І час пливе рікою в небуття...
Ніхто не зна, чи буде «завтра» в нього,
Коли і як закінчиться життя.
І час пливе рікою в небуття...
Ніхто не зна, чи буде «завтра» в нього,
Коли і як закінчиться життя.
Молитва ― це дорога‚ яка веде до Бога
Молитва це є Віра‚ яка від Бога є
Молитва ― допомога‚ яка до тебе йде
Молитва це є зброя‚ бо захистить тебе.
Молитва це є Віра‚ яка від Бога є
Молитва ― допомога‚ яка до тебе йде
Молитва це є зброя‚ бо захистить тебе.
Звершилось чудо із чудес:
- Христос воскрес!
- Христос воскрес!
- Христос воістину воскрес!
- Христос воскрес!
- Христос воскрес!
- Христос воістину воскрес!
А де знайти слова,
Щоб славити Христа,
А де знайти слова
Щоб помолитись Богу.
Щоб славити Христа,
А де знайти слова
Щоб помолитись Богу.
Христос Воскрес! Лунає скрізь і всюди
Христос Воскрес!
Хвалу і шану віддають
Христу Ісусу люди!
Христос Воскрес!
Хвалу і шану віддають
Христу Ісусу люди!
Моє рідне село, невелике воно
І людей тут багато хороших
І привітні вони, всі працюють завжди
Та несуть на собі гріха ношу
І людей тут багато хороших
І привітні вони, всі працюють завжди
Та несуть на собі гріха ношу
Є Бог! Я бачу світ навколо себе
Я бачу Сонце, Місяць і луги
Це Він створив для мене і для тебе
Щоб ми Йому слухняними були.
Я бачу Сонце, Місяць і луги
Це Він створив для мене і для тебе
Щоб ми Йому слухняними були.
Господи небесний Царю наш,
Ти наш Бог, Тебе хочем любити,
Ти Творець ы Ти все створив,
Як же, Тебе, можна не любити?
Ти наш Бог, Тебе хочем любити,
Ти Творець ы Ти все створив,
Як же, Тебе, можна не любити?
Думи мої, думи мої,
Добре мені з вами,
Бо хороші я залишив,
Відкинув погані.
Добре мені з вами,
Бо хороші я залишив,
Відкинув погані.
Слова вплітаються в рядки,
Рядки лягають на папері,
Так виражаються думки,
Думки невтішні і веселі.
Рядки лягають на папері,
Так виражаються думки,
Думки невтішні і веселі.
О, Ісусе, Сину Божий
Ти прийшов в цей світ,
Щоб мене від смерті спасти,
Щоб я жити зміг.
Ти прийшов в цей світ,
Щоб мене від смерті спасти,
Щоб я жити зміг.
Любов терпить без міри і довго.
Коли впав - руку помічі дасть.
І ніколи не заздрить нікому.
Вище інших себе не подасть.
Коли впав - руку помічі дасть.
І ніколи не заздрить нікому.
Вище інших себе не подасть.
Ти свідомо вибери оту дорогу
Як заглянеш вдаль - побачиш непроста
Та ти знай – отримаєш ти перемогу
Лиш надіятись потрібно на Христа.
Як заглянеш вдаль - побачиш непроста
Та ти знай – отримаєш ти перемогу
Лиш надіятись потрібно на Христа.
«Забився у куточку – намагаєшся мовчати,
Вони такі яскраві, а в мені того нема…
Як можу я таких чимсь дивувати?
Мабуть, оці думки мої усі дарма…
Вони такі яскраві, а в мені того нема…
Як можу я таких чимсь дивувати?
Мабуть, оці думки мої усі дарма…
Я дивлюсь у простори небес...
Там домівка моя де спочину;
Там побачу Того Хто воскрес;
Він пригорне мене як дитину.
Там домівка моя де спочину;
Там побачу Того Хто воскрес;
Він пригорне мене як дитину.
Я дякую Тобі, мій Боже,
Що дарував мені життя.
Без Тебе жити я не можу
В Тобі моє спасіння й майбуття.
Що дарував мені життя.
Без Тебе жити я не можу
В Тобі моє спасіння й майбуття.
Мій добрий Боже, як Тебе чекаю?
Чи часом ще душа не знемогла?
Не опустились руки у відаю?
Чи до весілля є готова я?
Чи часом ще душа не знемогла?
Не опустились руки у відаю?
Чи до весілля є готова я?
Дивлюся у Твої очі,
І так мені бачити дивно,
Що Ти мене любиш, мій Боже,
Прощаєш мені терпеливо.
І так мені бачити дивно,
Що Ти мене любиш, мій Боже,
Прощаєш мені терпеливо.
Вже хилиться день до кінця,
Скоро сонце за обрій сховається,
Все довкола обгорне пітьма…
Але люди і далі не каються.
Скоро сонце за обрій сховається,
Все довкола обгорне пітьма…
Але люди і далі не каються.
Як спалити усі мости,
Які зв’язують ще зі світом?
Там, на небі чекаєш Ти
І з Тобою я хочу жити.
Які зв’язують ще зі світом?
Там, на небі чекаєш Ти
І з Тобою я хочу жити.
Є на землі дороги різні-
Гладкі, вибоїсті, прямі,
І нас приводять неодмінно
До цілі певної вони.
Гладкі, вибоїсті, прямі,
І нас приводять неодмінно
До цілі певної вони.
І за що Ти людей полюбив?
Адже ми – лише порох, лиш глина,
Та дорожче була над усе
Тобі, Господи, саме людина!
Адже ми – лише порох, лиш глина,
Та дорожче була над усе
Тобі, Господи, саме людина!
Коли приходиш ти до Бога,
Із серцем стомленим в тиші,
Чи ти надієшся на Нього,
Чи ти у Нього просиш сил,
Із серцем стомленим в тиші,
Чи ти надієшся на Нього,
Чи ти у Нього просиш сил,
Ти задрімав- і руки опустились,
І ось уже світильник ледве тліє...
Нічна довколa темрява згустилась…
До ранку вже не вистачить олії.
І ось уже світильник ледве тліє...
Нічна довколa темрява згустилась…
До ранку вже не вистачить олії.