Сльоза скотилась на долоню
Бо Бог сказав в нічній тиші:
« Тебе люблю Я, рідна доню!»
Так стало тепло на душі.
Бо Бог сказав в нічній тиші:
« Тебе люблю Я, рідна доню!»
Так стало тепло на душі.
У саду виноград достигає
він росте і смачнішим стає
але там виноград ше буває
який плоду свого не дає.
він росте і смачнішим стає
але там виноград ше буває
який плоду свого не дає.
Спів соловя наш слух милує
Вода на сонці заблишить
Розквітло небо синім цвітом
На ньому сонце десь горить
Вода на сонці заблишить
Розквітло небо синім цвітом
На ньому сонце десь горить
Мій друже, ти глянув на білу бумагу,
Цей вірш привернув твою пильну увагу.
Читай, не соромся, до тебе ця мова,
Звернемось сьогодні до Вічного Слова.
Цей вірш привернув твою пильну увагу.
Читай, не соромся, до тебе ця мова,
Звернемось сьогодні до Вічного Слова.
Я ангела бачив якось уві сні,
Ми мали розмову віч-на-віч одні.
Два серця крилатий мені показав,
Аби над подіями я міркував.
Ми мали розмову віч-на-віч одні.
Два серця крилатий мені показав,
Аби над подіями я міркував.
Так довго думав, перш ніж ці рядки писати,
Чи у вірші, чи у поемі показати,
Про те, що Бог благий і добре чинить нам,
Турбується про все, за всім слідкує сам.
Чи у вірші, чи у поемі показати,
Про те, що Бог благий і добре чинить нам,
Турбується про все, за всім слідкує сам.
Боже, шляхи що даруєш нам — диво!
Мудро ведеш кожний день. Справедливо
Різні обставини нам посилаєш,
Віру небесну святу оживляєш.
Мудро ведеш кожний день. Справедливо
Різні обставини нам посилаєш,
Віру небесну святу оживляєш.
Тихенька нічка у село прийшла,
Приємний відпочинок принесла.
Десь світло у віконці мерехтить,
То мама над колискою сидить.
Приємний відпочинок принесла.
Десь світло у віконці мерехтить,
То мама над колискою сидить.
Подія ця буває раз.
Як актуально в даний час
Важливе рішення прийняти
І до Сіону прямувати.
Як актуально в даний час
Важливе рішення прийняти
І до Сіону прямувати.
Душа стомилася до болю,
Не маю сили, Боже мій.
Твою чинити хочу волю,
Та заважає буревій.
Не маю сили, Боже мій.
Твою чинити хочу волю,
Та заважає буревій.
Я відчуваю як ні коли
Твою турботу,ласку і любов,
Коли погляну на ту гору
Де ти пролив невинну кров.
Твою турботу,ласку і любов,
Коли погляну на ту гору
Де ти пролив невинну кров.
Стану на коліна Богу помолюся
В тишині вечірній серцем звеселюсь.
З почуттям надії в небо подивлюся,
Де перебуває пастир мій Ісус.
В тишині вечірній серцем звеселюсь.
З почуттям надії в небо подивлюся,
Де перебуває пастир мій Ісус.
Боже, важко так на серці
І в очах стоїть сльоза.
Наче кригою озерце,
Так покрилась і душа.
І в очах стоїть сльоза.
Наче кригою озерце,
Так покрилась і душа.
Завжди лунає там молитва,
Завжди є люди звiдусiль.
Ідуть туди коли на серцi
Багато радостi чи бiль.
Завжди є люди звiдусiль.
Ідуть туди коли на серцi
Багато радостi чи бiль.
Історію хочу повідати вам.
Як пильний учасник усе передам.
І словом правдивим буду називати
Гріхи всі, яких нам завжди уникати.
Як пильний учасник усе передам.
І словом правдивим буду називати
Гріхи всі, яких нам завжди уникати.
Простий подарунок отримав якось від людини,
Немов розмаїття веселки він став серед днини.
Фіалка маленька в корзинці старенькій росла,
Вона в моїм домі оселю для себе знайшла.
Немов розмаїття веселки він став серед днини.
Фіалка маленька в корзинці старенькій росла,
Вона в моїм домі оселю для себе знайшла.
Коли в душi з'явилися хмари
І прийшла серед лiта зима,
І здається до самої смертi
Не пройде вже нiколи вона.
І прийшла серед лiта зима,
І здається до самої смертi
Не пройде вже нiколи вона.
Коли курличе ворон над тобою,
коли лунає з неба грім,
коли життя зустрілося з бідою
і вже не має порятунку в нім.
коли лунає з неба грім,
коли життя зустрілося з бідою
і вже не має порятунку в нім.
Служити Господу, чи не служити?
Куди ходити чи не ходити? -
Встають перед нами ті ж запитання
Щодня від рання і до смеркання.
Куди ходити чи не ходити? -
Встають перед нами ті ж запитання
Щодня від рання і до смеркання.
Чудова ніч, всміхались в неві зорі,
А повний місяць випав над селом,
Дрімав високо в ясному просторі
Співав десь соловейко за садом.
А повний місяць випав над селом,
Дрімав високо в ясному просторі
Співав десь соловейко за садом.
В вечірній тиші батько з сином говорив:
“Знов день пройшов, я слідкував уважно за тобою.
Твої поступки бачив, сину дорогий,
Чому так вів себе, - питання моє...
“Знов день пройшов, я слідкував уважно за тобою.
Твої поступки бачив, сину дорогий,
Чому так вів себе, - питання моє...
Господь живе не в рукотворних храмах
Будівля жодна Бога не вмістить
Всіх людських мов є на землі замало,
Щоб як належить Господа хвалить.
Будівля жодна Бога не вмістить
Всіх людських мов є на землі замало,
Щоб як належить Господа хвалить.
Було це в селі, так розказують люди,
В той час, коли сонце нестерпно пекло,
Гарячі жнива починалися всюди,
В той час, коли сонце нестерпно пекло,
Гарячі жнива починалися всюди,
Христос
воскрес! По світі дзвонять дзвони,
Лунає дивна вістка із небес.
Іде весна, порвавши перепони,
Лунає дивна вістка із небес.
Іде весна, порвавши перепони,
Блищить
струмок й співа: Христос воскрес!