Матуся донечку молитися навчала.
Молитву Господа їй двічі прочитала,
І знову, ввечері, вона їй "Отче наш” читала,
Та й дівчинку свою прохала,
Молитву Господа їй двічі прочитала,
І знову, ввечері, вона їй "Отче наш” читала,
Та й дівчинку свою прохала,
Коли нема в душі моїй любові,
То став подібним я до жебрака.
Хай навіть ангельські я знаю мови -
Та я ніхто, ніщо моє життя.
То став подібним я до жебрака.
Хай навіть ангельські я знаю мови -
Та я ніхто, ніщо моє життя.
У світлі слів Твоїх живих
Я бачу істину нетлінну
І мудрість понад розуміння.
Я бачу істину нетлінну
І мудрість понад розуміння.
Колись безбожник сів у потяг
Газету вийняв, став читати
Аж тут в сусіднім переділі
Якись хор раптом заспівав.
Газету вийняв, став читати
Аж тут в сусіднім переділі
Якись хор раптом заспівав.
Не той святий, хто помилок не чинить,
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.
Вже останні промінчики денного світла
згасають,
І в затишних домах тут і там засвітились вогні.
А я думаю: скільки людей, що щоденного хліба не мають,
Що життя доживають, як перст, в цілім світі одні.
І в затишних домах тут і там засвітились вогні.
А я думаю: скільки людей, що щоденного хліба не мають,
Що життя доживають, як перст, в цілім світі одні.
Шукаючи дорогу в щасливе майбуття
Ішов юнак по горам у сонячні місця.
Знайти кохання справжнє він мріяв навесні,
Щоб серденько зігріти й кохану віднайти.
Ішов юнак по горам у сонячні місця.
Знайти кохання справжнє він мріяв навесні,
Щоб серденько зігріти й кохану віднайти.
Моя душа – це храм чи купа цегли? -
Про це запитую щодня себе, -
І я збираю чи руйную
Таланти всі, що в мене є?
Про це запитую щодня себе, -
І я збираю чи руйную
Таланти всі, що в мене є?
Ти голосом кволим молитву до Бога
Підносила щиру: «Я вдячна Тобі,
Спасителю любий, бо це ж Твоя воля
Така наді мною в страшній боротьбі.
Підносила щиру: «Я вдячна Тобі,
Спасителю любий, бо це ж Твоя воля
Така наді мною в страшній боротьбі.
Повік Розп’яття над жорстоким світом —
Краплина крові в пам’яті віків...
І наші душі нею вже омиті,
І покаяння паростки тонкі.
Краплина крові в пам’яті віків...
І наші душі нею вже омиті,
І покаяння паростки тонкі.
Ми йшли удвох. Дитячими ногами
Топтали трави, міряли сніги.
З реальністю ділилися казками.
Нам все було під силу й до снаги.
Топтали трави, міряли сніги.
З реальністю ділилися казками.
Нам все було під силу й до снаги.
А час іде... із батьківської хати
Піде у другу хату молода,
І будуть вже востаннє проводжати
Її дівочі, радісні літа.
Піде у другу хату молода,
І будуть вже востаннє проводжати
Її дівочі, радісні літа.
О, небо! Мій зір полонило...
Я колись там зустрінусь з Христом.
І зараз туди б полетіла,
Але мушу ідти цим шляхом,
Крок за кроком з нелегким хрестом.
Я колись там зустрінусь з Христом.
І зараз туди б полетіла,
Але мушу ідти цим шляхом,
Крок за кроком з нелегким хрестом.
Сидить гріхами він закутий.
Сидить злочинець без надій.
Давно усіми вже забутий.
Давно чекає вирок свій.
Сидить злочинець без надій.
Давно усіми вже забутий.
Давно чекає вирок свій.
Пригорнувшись, до тебе, згадаю
Про дитинство минуле моє
Рідна мамо, тебе я кохаю
І ціную за все, що даєш.
Про дитинство минуле моє
Рідна мамо, тебе я кохаю
І ціную за все, що даєш.
Ось і все. Рік закінчився. Він відлетів
У куточок буття, що назвали "Історія".
Вже й останні молитви в небесний архів
Ангел Божий заніс. Вже нова ораторія
У куточок буття, що назвали "Історія".
Вже й останні молитви в небесний архів
Ангел Божий заніс. Вже нова ораторія
Я ангела бачив якось уві сні,
Ми мали розмову віч-на-віч одні.
Два серця крилатий мені показав,
Аби над подіями я міркував.
Ми мали розмову віч-на-віч одні.
Два серця крилатий мені показав,
Аби над подіями я міркував.
Так довго думав, перш ніж ці рядки писати,
Чи у вірші, чи у поемі показати,
Про те, що Бог благий і добре чинить нам,
Турбується про все, за всім слідкує сам.
Чи у вірші, чи у поемі показати,
Про те, що Бог благий і добре чинить нам,
Турбується про все, за всім слідкує сам.
Якоїсь днини поруч біля дому,
Де юності роки мої пройшли,
Я пережив душевний біль і втому,
Ці речі вже в минуле відійшли.
Де юності роки мої пройшли,
Я пережив душевний біль і втому,
Ці речі вже в минуле відійшли.
Можна безліч слів за день сказати
Та у них немає глибини.
Можна гарні квіти дарувати
Та тримати зло до сідини.
Та у них немає глибини.
Можна гарні квіти дарувати
Та тримати зло до сідини.
Зоря на небі засіяла
У ніч надій і перемог.
Вона всім людям сповіщала
Що народивсь у яслах Бог.
У ніч надій і перемог.
Вона всім людям сповіщала
Що народивсь у яслах Бог.
На сході, там у Палестині,
Стояло місто Вифлиєм.
Там сталася така подія,
Якою ми тепер живем.
Стояло місто Вифлиєм.
Там сталася така подія,
Якою ми тепер живем.
Ти, наче агнець, прийняв муки хресні,
І не відкрив в мовчанні Своїх уст,
Як хочеться до ніг Твоїх принести
Велику вдячність, мій Господь Ісус!
І не відкрив в мовчанні Своїх уст,
Як хочеться до ніг Твоїх принести
Велику вдячність, мій Господь Ісус!
Пісні співає серце щиро
Воно радіє мов диття.
І в грудях б"ється так щасливо,
Воно знайшло нове життя.
Воно радіє мов диття.
І в грудях б"ється так щасливо,
Воно знайшло нове життя.